Школа арт-журналістики Гогольфесту. Текст: Катерина Котвіцька

У перший день “ГогольFestа” відбувся показ фільму про боротьбу радянських авангардистів та сибірських шаманів.

Поки у 9-му павільйоні ВДНГ публіка спостерігала за розрекламованим дійством “Мистецтво війни”, кінотеатр теж не лишився без глядачів. Показували фільм «Ангели революції» російського режисера Олексія Федорченка. Він про 30-ті роки і тодішнє бажання радянської влади «подружитися» із ненцями та хантами, які живуть у лісі, слухаються дивакуватих шаманів і плювати хотіли на перемогу пролетарського класу.

До них їде група художників-авангардистів із завданням переконати місцеве населення любити радянську країну. Населення категорично відмовляється забути свої традиції, бо гнів язичницьких божеств їм видається небезпечнішим, ніж будь-що інше. Події у стрічці реальні – тоді, у 34-му, конфлікт перетворився на криваве протистояння з жертвами як людськими, так і культурними.

 

Сам режисер визначив свою роботу, як драму, але досить іронічну. Безмежний ентузіазм людей мистецтва поданий у стрічці показово театрально та не без фантасмагорій. Але при всій своїй специфічності, “Ангели революції” не позбавлені смислів, які читаються дуже легко та ненав’язливо. До того ж, тема фільму  пов’язана з ранньорадянського спадщиною, яка так активно нині переосмислюються.

Фінальні кадри: вже наші дні, з глибини кадру йде літня і немічна жінка, вона тримається за ходунок,   заспівує знамениту в радянські часи”Песньо о тревожной молодости”. Та вона, як сповіщає титр, є дівчинкою, яка народилася першою за тих “аванґардних” часів. Таке завершення органічно продовжується в сьогоденні поза екраном, виходячи за межі реквієму.

Фото із офіційного сайту ОМКФ